Комунальний заклад дошкільної освіти (центр розвитку дитини) №392 Дніпровської міської ради

   






Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія

Сторінка логопеда

 

                                                                                                                      

                Вчитель-логопед                                                                                         Вчитель-логопед

       Марина Олександрівна Покотило                                                                  Горб Юлія Валеріївна

 

 

ЛОГОПЕДИ РАДЯТЬ:

 

Необхідно всім малятам

звуки чітко вимовляти

 

 

Корекція мовлення дошкільників засобами сучасної освітньої технології - логоритміки

 

 

Проблеми з розвитком мовних навичок, якщо вони не мають серйозних причин, що вимагають тривалого лікування, початкового формування та розвитку, можуть бути усунені в ранньому віці дитини, якщо звертати більше уваги на її загальний розвиток, а також використовувати нескладні рекомендації логопедів.
 
     Нерідко порушення у розвитку мови дитини пов'язані з вадами у розвитку щелепних м'язів, які безпосередньо впливають і стан артикуляційного апарату дітей. Для того, щоб зміцнити ці м'язи, потрібно частіше змушувати дитину жувати цілі овочі, фрукти, сухарі, скоринки хліба і цілі шматочки м'яса. Потрібно також займатися з дитиною і розвитком м'язів щік і язика, для чого змушувати його частіше здійснювати полоскальні рухи, надувати щоки, утримувати повітря в роті, а також перекочувати його з однієї половини рота на іншу. Такі нескладні вправи можна привчити робити дитину щоранку, коли вона чистить зуби. Для того, щоб малюкові були цікаві такі необхідні заняття, можна придумати для них ігрове оформлення або самим робити їх, а потім просити дитину повторити їх за вами. На розвиток мови, та й на розумовий розвиток в цілому, дуже великий вплив має дрібна моторика пальців рук, розвивати яку необхідно починати з раннього віку. Щоб пальчики малюка були рухливішими і слухняними, треба частіше змушувати його самостійно застібати гудзики на одязі, зав'язувати шнурки і засукувати рукави. Можна зробити подібні заняття цікавішими для малюка, якщо організувати їхнє проведення на ляльках.
 
     Добре допомагає розвитку моторики ліплення з пластиліну, яка сама по собі може бути дуже цікавим заняттям, а також допоможе дитині у її творчому розвитку та формуванні правильних мовних навичок.
 
     Батькам слід пам'ятати, що порушення у розвитку розмовної мови в дітей віком значно легше усунути у ранньому віці, доки в дітей віком не сформується стійка звичка говорити неправильно, виправити яку буде значно складніше. Саме тому слід уважно стежити за розвитком мови своєї дитини, а також добре знати ознаки, що явно свідчать про її неправильне перебіг:
 
- Невеликий словниковий запас дитини;
- Недоліки в фонетиці, що характеризуються неправильною вимовою окремих звуків;
- Труднощі, пов'язані з розмежуванням різних відтінків слова;
- неправильне вживання прийменників, порушення в управлінні та узгодженні слів за родами;
- Нерозуміння значення багатьох слів і невміння складати речення;
 
     Першорядним завданням батьків, за наявності подібних ознак у дітей, є постійна робота з дитиною, спрямована на збагачення її активного словника, навчання граматичного строю та правил побудови зв'язного та зрозумілого мовлення.
 
     Батькам, які проводять навчальні та розвиваючі заняття зі своїми дітьми, слід запастися терпінням: на кожен з етапів таких занять може піти багато часу та сил, але їх результати зможуть порадувати не тільки вас, а й вашу дитину, яка обов'язково відчує їх на собі. нові можливості голосового спілкування з навколишнім світом.

                        

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель-логопед проводить індивідуальні а також індивідуально-групові заняття в дитячому садку

 

 

У заняття входять наступні напрямки: 

 

- Корекція звуковимови; 

- Розвиток фонематичного слуху; 

- Загальний розвиток мови; 

- Навчання читанню; 

- Розгальмовування мовлення у дітей.

 

 

Важливо вчасно попередити і усунути цілу низку шкідливих наслідків невиправленої мови у дитини, які можуть виражатися в наступному:

 

 1. Затримка у розумовому розвитку дитини, тому що мова не тільки збагачує мислення змістом, але й формує його. 

2. Важкі психічні переживання дитини через недоліки своєї промови (проявляються вже до 5 років). 

3. Утруднення в шкільному навчанні (вторинні мовні порушення: дислексія, дисграфія) 

4. Порушення стрункої течії занять у класі при наявності поганої вимови, через посмішки однокласників, сльози і відмова відповідати. 

5. В майбутньому - особисті проблеми і обмеження у виборі професій. Таким чином, раннє виявлення мовної патології і своєчасна корекція, а також профілактика мовленнєвих порушень - головне завдання не тільки логопеда, але й батьків, які мають дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

 

 

ГРАФІК РОБОТИ

Вчителя-логопеда

 

____КЗДО (центр розвитку дитини) № 392 ДМР____

____Покотило Марини Олександрівни____

на 2021-2022 навчальній рік

 

 

Дні тижня

Час проведення занять

індивідуальних

підгрупових

 

Понеділок

 

з _900_ по 1000_

 

 

з _1010_ по 1045_

 

 

Вівторок

 

з _900_ по 1030_

 

 

з _1045_ по 1110_

 

 

Середа

 

з _930 по 1030

 

 

-

 

Четвер

 

з _900_ по 1000_

 

 

-

 

П’ятниця

 

з _900_ по 930_

 

 

з _945_ по 1045_

 

 

 

 

 

 

Ігровий комплекс дидактичних вправ із розвитку фонематичних процесів у дітей з вадами мовлення

 

Вади звуковимови у комплексі з недорозвитком фонематичних процесів і функцій — найпоширеніші в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (М. Савченко, І. Дьоміна, Л. Єфіменкова, Н. Місаренко, Л. Фомічова). Виправлення їх полягає в постановці та автоматизації звуків, одночасному розвитку операцій слухової уваги та пам'яті, формуванні фонематичного сприймання, аналізу та синтезу, фонематичних уявлень, оскільки без повноцінного сприймання фонем, їх чіткого розрізнення неможливе правильне вимовляння, що призводить до гальмування розвитку мовлення в цілому.

 

 Фонематичне сприймання — це процес впізнавання та розрізнення звуків мовлення. Завдяки сприйманню звукової відмінності слова диференціюються за значенням, однак при цьому вони не поділяються на складові частини і процес ви-членування окремих звуків не відбувається (Є. Соботович, О. Гопіченко та ін.).

 

 Фонематичні уявлення — здатність сприймати кожний мовленнєвий звук у різних варіантах його звучання, що дає змогу правильно використовувати звуки для розрізнення слів.

 

 Фонематичний синтез — розумова операція, завдяки якій окремі звуки мовлення з'єднуються у слова.

 

 Розвиток фонематичних процесів і функцій починається з найперших етапів логопедичної роботи.

 

 Основою розробки практичного комплексу став традиційний підхід до розвитку фонематичних процесів і функцій (М. Савченко, О. Гопіченко, Є. Соботович). Особливу увагу ми звертали на добір мовленнєвого матеріалу, спосіб подачі інструкцій і виконання завдань у ігровій формі, оскільки гра — основний вид діяльності дитини. Ігрові завдання розташовані в певній послідовності: від легких до складніших.

 

Комплекс дидактичних ігор із розвитку фонематичних процесів і функцій містить два розділи.

 

І розділ — пропедевтичний. Його мета — навчити дітей розпізнавати джерело немовленнєвих звуків, їх напрямок, силу, висоту, відтворювати певні ритми, звуконаслідування, активізувати операції слухової уваги, пам яті, викликати інтерес до процесу навчання мовлення. Пропедевтичні ігри готують слух дитини до сприймання звука та його правильного артикуляційного укладу. Починаємо роботу з ігор, спрямованих на розвиток слухової уваги, вміння розпізнавати немовленнєві звуки за їх звукочастотними властивостями. Потім використовуємо ігри, які розвивають «мовленнєвий слух», уміння розрізняти та розуміти почуте. І лише після цього доцільно переходити до розвитку вміння чути складові частини слова, формування фонематичного слуху (В. Селівестров).

 

II розділ — основний, базовий. Це комплекс ігор, спрямованих на розвиток процесів та функцій фонематичного сприймання, аналізу, синтезу, фонематичних уявлень.

 

Робота з розвитку фонематичного сприймання передбачає формування слухової уваги, пам'яті; спроможності виконувати дії за мовленнєвими інструкціями; уміння розрізняти слова-пароніми, наслідувати мовні звуки, виділяти окремий звук серед інших, наслідувати склади з певними звуками, виділяти склади із заданим звуком серед інших з опорою на слухове сприймання.

 

У наступному підрозділі — ігри, що розвивають фонематичні уявлення. їх мета — навчати виділяти спільний звук у запропонованих назвах малюнків, відгадках та ін. з опорою на слуховимовляння дитини.

Для розвитку фонематичного аналізу ігри використовують у такій послідовності: визначення першого, останнього звука у слові, визначення звука в середині слова, визначення послідовності та кількості звуків у слові.

Ці ігрові завдання, виконують за планом:

1) підкреслене вимовляння звука (інтонаційне підсилення голосу — протяжне вимовляння);

2) виділення спільних звуків із серії слів, тексту;

3) додавання пропущених звуків;

4) впізнавання певних звуків у словах, названих логопедом, або у назвах предметних малюнків;

5) порівняння слів, що відрізняються одним звуком (слова-пароніми);

6) самостійне пригадування та називання слів із певним звуком.

 

Мета ігор підрозділу «Фонематичний синтез» — учити дітей складати слова з поданих звуків.

 

Зміст і послідовність ігор розраховані на важкі випадки недорозвитку фонематичних процесів. Тому з дітьми, які мають порушення лише деяких складових сторін мовлення, немає потреби проводити повний комплекс ігрових завдань. Запропоновані в іграх види робіт можна використовувати на індивідуальних та групових заняттях із дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку. Такі завдання позитивно впливатимуть на формування звукови-мови, вдосконалення загального мовленнєвого розвитку, активізацію слухової уваги, пам'яті, слухового контролю тощо.

 

Пропонуємо ігрові завдання до II роздіду, підрозділу «Фонематичний аналіз» (завдання з визначення першого звука, звука в середині слова проводяться аналогічно, змінюється лише мовленнєвий матеріал).

 

Завдання для визначення послідовності та кількості звуків у слові подаються вибірково.

 

ФОНЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ

ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ЗВУКА У СЛОВІ

 

Визначення першого звука у слові

 

1. Гра «Хто уважний?»

Мета: вчити дітей виділяти перший звук у слові, спираючись на підкреслене вимовляння певного звука ло-.гопедом.

 

Хід г р и: логопед повільно вимовляє слова, виділяючи перший звук, або підсилює голос. Діти уважно слухають і називають почутий звук.

 

2. Гра «Хто уважний?»

Мета: вчити дітей виділяти спільний звук із серії слів, співвідносити звук і букву, яка позначає його на письмі.

 

Обладнання: абетка.

 

Хід г р и: логопед читає серію слів, які починаються однаковим звуком. Діти уважно слухають і визначають перший звук кожної серії слів, піднімають букву, що позначає його.

 

3. Гра «Хто уважний?»

Мета: вчити дітей виділяти спільний звук із віршованого тексту, співвідносити звук і букву яка позначає його на письмі.

 

Обладнання: абетка.

 

Хід г р и: логопед читає вірші, а діти визначають, який звук вживався частіше, ніж інші, піднімають букву, що позначає його.

 

Мовленнєвий матеріал:  Смагляву суничку

 склювала синичка.

 — Суничка солодка? —

 Спитала сорока.

  Мила милитись не вміла,

 Мила мило з рук не змила.

 Мама милила уміло.

 Мама з Мили змила мило.

 

 Веселі вишні вкрили віти,

 

 Виблискують з гущавини.

 Василько воду ллє на квіти,

 Щоб вище виросли вони.

 Качки край копанки клопочуть,

 Качаток кличуть під комиш.

 Кача впіймати кішка хоче,

 

 Катруся киці каже: Киш!

 

 Б'є в бокастий барабан

 Билом буковим баран.

 А в барвистий бубонець

 Б'є білястий баранець.

 Барабанять барани —

 Барабанщики вони.

 

4. Гра «Як полагодити телевізор?»

Мета: вчити дітей додавати перший пропущений звук у слові.

 

Обладнання: предметні малюнки, телевізійний екран, зроблений з картону.

 

Хід гри: логопед каже, що телевізор зламався — зображення є, а слова чути нечітко. Логопед показує на екрані телевізора малюнки і називає предмети, зображені на них, пропускаючи перший звук. «Телемайстер» (дитина) «лагодить» телевізор, чітко вимовляючи повне слово.

 

Наприклад: логопед каже: «...втобус», а дитина - «теле-майстер»: «автобус».

 

Мовленнєвий матеріал: автобус, окуляри, олень, етажерка, екран, іграшки, хліб, голуб, дерево, сіно, мило, парта, шафа, книга, ніч, карта, пальто.

 

5. Гра «Допиши віршик»

Мета: вчити дітей додавати перший пропущений звук у словах, розуміти почуте, розвивати увагу, збагачувати словниковий запас.

 

Обладнання: предметні малюнки.

 

Хід г р и: логопед читає вірші, опускаючи перший звук в останньому слові.

 

Діти виправляють помилки,спираючись на почуте та малюнок, який показує вчитель.

 

Примітка: цю гру можна ускладнити, не показуючи малюнків до слів із пропущеними звуками.

 

Мовленнєвий матеріал:

 

 Має Галя добру звичку Класти книжку на (п)оличку.

 

 Я поклала спати кішку у м 'яке дитяче (л)іжко.

 Обережним будь, Іванку,

 Не розбий з варенням (б)анку.

 Досить гратися, Андрійку,

 Поклади на стіл (л)інійку.

 Шафу, двері, чобіток,

 Ремонтує (м)олоток.

 

 Маленький Богдан

 Підняв (ч)емодан.

 

6. Гра «Допоможіть Незнанні»

Мета: формувати вміння утворювати слова-пароніми, що відрізняються першим звуком, збагачувати словниковий запас дітей.

 

Обладнання: предметні малюнки, на яких зображені: рак, дуб, жито, зірка, кріт, торт (комплект малюнків отримує кожна дитина).

 

Хід г р и: логопед розповідає дітям, що якось Незнайко вирішив стати поетом і почав писати вірші, але припустився помилки, написавши в одному із слів не той перший звук, тому вірш звучить дуже кумедно. Треба допомогти Не-знайці виправити помилку. Логопед читає вірші, а діти серед предметних малюнків знаходять потрібний за змістом, піднімають його, вимовляючи слово.

 

Мовленнєвий матеріал:  В кип 'яток потрапив (б)ак (рак),

 

 Став червоний, наче мак.

 Наш Данило — лісоруб.

 Він спиляв старезний — (ч)уб (дуб).

 

 Просо висіяв Микита,

 Та чомусь вродило (с)ито (жито).

 

 Я вночі забравсь на гірку

 І побачив в небі (д)ірку (зірку).

 

 Риє нам з тобою (д)ріт (кріт)

 Під землею перехід.

 

 Я іменини відзначаю:

 З'їв (п)орт (торт) і випив кухоль чаю.

 

7.  Гра «Цікаві лабіринти — 1»

Мета: вчити дітей утворювати слова-пароніми, змінюючи перший звук так, щоб утворилося нове слово; співвідносити звук і букву, що позначає його.

 

Обладнання: малюнки лабіринтів (мал. 1).

 

Хід гри: логопед пояснює, що «вийти з лабіринту» можна лише замінивши у слові перший звук на ті звуки, які стоять біля проходів лабіринту. Діти мають чітко вимовити нове слово і лише тоді рухатися далі.

 

8. Гра «Цікаві лабіринти — 2»

Мета: вчити дітей утворювати слова-пароніми, які відрізняються першим звуком.

 

Обладнання: малюнки лабіринтів (мал. 2).

 

Хід г р и: логопед пояснює, що «вийти з лабіринту» можна лише замінивши перший звук у словах, на звук із середини лабіринту. Діти мають назвати нове слово, а тоді рухатися далі, «виходячи з лабіринту».

 

9. Гра «Продовжуй»

Мета: вчити дітей самостійно добирати слова із заданим першим звуком, збагачувати їхній словниковий запас.

 

Хід гри: логопед поділяє дітей на команди, називає кілька слів, які починаються з певного звука, наприклад: оса, осінь, ожеледь ... Його визначають представники кожної команди і по черзі продовжують називати слова, які починаються цим звуком. Перемагає команда, яка назве більше слів.

 

10. Гра «Хто більше»

Мета: вчити дітей самостійно добирати слова із заданим першим звуком. Активізувати лексику дітей за темами: «Меблі», «Одяг», «Овочі» тощо.

 

Обладнання: 1 варіант — фішки червоні, зелені, сині; 2 варіант— малюнки із зображенням предметів за темами.

 

Хід г р и:

 

1 варіант — логопед пропонує дітям пригадати:

1) якнайбільше слів — назв різних меблів, які починаються звуком с;

2) якнайбільше слів, що позначають назви одягу, на початку яких стоїть звук п;

3) якнайбільше слів—назв овочів, на початку яких стоїть звук к.

За кожне слово діти отримують фішки: за завдання 1 — зелені; за завдання 2 — сині; за завдання 3 — червоні.

 

Примітка: можна організувати три команди, які будуть виконувати завдання 1, 2, 3 одночасно. Перемагає команда, яка раніше виконає завдання (п'ять фішок).

 

2 варіант — логопед пропонує дітям розглянути малюнки на набірному полотні та відібрати лише ті, назви яких починаються з певного звука:

1) серед овочів — з к;

2) серед меблів — з с;

3) серед одягу — з п.

 

11. Гра «Чим відрізняються слова?»

Мета: вчити дітей визначати послідовність та кількість звуків у слові, утворювати сло-ва-пароніми, розвивати увагу, пам'ять, спостережливість.

 

Обладнання: фішки з номерами.

 

Хід г р и: логопед пояснює дітям, що є слова, які хоча й схожі за звучанням, але різні за значенням. Наприклад: мак —рак. Який звук треба замінити в слові мак, щоб утворилося слово рак? Чим відрізняється слово лак?

 

Логопед пропонує дітям визначити, чим відрізняються слова, які він називатиме, підняти фішку з цифрою, що вказує на місце зміненого у слові звука.

 

Мовленнєвий матеріал: шишка — мишка, галка — палка, день — пень, губка — шубка, коса — коза, миска — мишка, валити — варити.

 

12. Гра «Утвори нове слово»

Мета: вчити дітей визначати послідовність звуків у слові та, змінюючи її, утворювати нові слова, розвивати увагу, пам'ять, спостережливість.

 

Хід гри:

 

1 варіант — логопед записує на дошці слова та пропонує дітям уважно прочитати їх; переставити букви так, щоб утворилося нове слово. Хто швидше виконає завдання, — переможець.

 

Мовленнєвий матеріал: сокіл (лісок), тіло (літо), село (осел), рис (сир), соки (коси), роги (гори).

 

2 в а р і а н т — логопед записує на дошці слова: здоров 'я, гастроном та пропонує дітям, переставляючи букви, скласти якомога більше нових слів. Перемагає той, хто назве більше слів.

 

13. Гра «Кросворд»

Мета: вчити дітей визначати кількість та послідовність звуків у слові, розвивати увагу, пам'ять.

 

Обладнання: схеми кросвордів (мал. З, 4).

 

Хід гри: логопед пропонує дітям відгадати, які слова закодовані в кросвордах. Кількість звуків у слові має збігатися з кількістю порожніх клітинок, а місця з'єднання слів вказують на наявність однакових звуків. Загадки, які читаме логопед, допоможуть відгадати потрібне слово. Діти називають слова-відгадки та їх спільний звук.

 

Мовленнєвий матеріал:

 

 Не стулить і на мить очей —

 Вночі полює на мишей,

 Зате удень відпочива,

 Ні, це не кішка, це (сова). 2

 

 Дає здоров 'я — спорт,

 Вагу — солодкий торт.

 Мед — працьовиті бджоли,

 Знання глибокі — (школа).

 

 Гру цю люблять всі на світі:

 І дорослі, і їх діти.

 М'яч. Удар. І крики: «Го-ол!»

 Пречудова гра ~ (футбол).

 

 Є у мене вірний друг.

 Має він чудовий слух.

 І говорить голосами

 Моїх друзів, тата й мами.

 Як же звати мого друга?

 Всім відомо, це — папуга!

 Помиляєшся, либонь

 Зветься друг (магнітофон).

 

14. Гра «Побудуй піраміду»

Мета: вчити дітей визначати кількість звуків у слові, розвивати увагу, пам'ять.

 

Обладнання: зображення піраміди, зроблене з картону з кріпленням для предметних малюнків. Предметні малюнки, набірне полотно.

 

Хід гри: логопед вивішує зображення піраміди, предметні малюнки на набірному полотні та пропонує дітям «побудувати піраміду» так, щоб внизу були слова із 7 звуків, далі — з 6 звуків... Усього на піраміді п'ять сходинок.

 

Мовленнєвий матеріал: рак, мак, душ, коза, осел, голуб, обруч, булка, морква, книжка, вокзал, трактор, мухомор, абрикос.

 

15. Гра «Чарівник - звук!»

Мета: вчити дітей визначати кількість та послідовність звуків у слові, перетворювати слова, Змінюючи один звук, розвивати увагу, пам'ять.

 

Хід гри: логопед розповідає, що дуже важливо називати всі звуки у словах, не замінювати їх іншими, бо від цього змінюється значення. Є звуки-«чарівники», які змінюють слова.

 

Як вони це роблять, діти зрозуміють, виконавши завдання:

 

1) логопед пропонує з кожного поданого слова виключити один звук, щоб утворилося нове. Дитина має визначати: скільки звуків було у слові спочатку, скільки стало в новому слові.

 

Мовленнєвий матеріал: зубр (зуб), коса (оса), сміх (міх), екран (кран);

 

2) логопед пропонує додати до кожного почутого слова один звук так, щоб утворилося нове. Ось так: мій (змій). Дитина має визначити: скільки звуків було у слові спочатку; скільки стало у новому слові.

 

Мовленнєвий матеріал: дар (у), клад (с), бере (г), оса (к);

 

3) логопед пропонує дітям замінити в почутих словах один приголосний звук (корж— морж). Дитина має визначити: скільки звуків було у слові спочатку; скільки стало в новому слові; який звук замінили у слові.

 

Мовленнєвий матеріал: нігті (к), зуби (д), пісок (л), галка (п), світ (ц), рамочка (м).

 

16. «Вікторина»

Мета: вчити дітей визначати послідовність та місце звука у слові, розвивати увагу, пам'ять.

 

Обладнання: фішки.

 

Хід гри: логопед читає запитання, за правильну відповідь дитина отримує фішку. Перемагає той, хто отримує більше фішок.

 

Запитання:

 

□  назви слова, які закінчуються на -ка- (мишка, кішка);

 

□ чим пригощали гостей, якщо в назві кожної страви є звук р (риба, торт, морозиво);

□ пригадайте предмети, в назві яких другий звук у (ручка, дуб);

□ відгадайте, назва якої ягоди починається звуком м, закінчується а (малина);

□ назвіть слова, що починаються останнім звуком слова стіл (лис, ліс, лин, лопата);

□ хто більше назве слів, які закінчуються на -орт (порт, борт, торт, сорт);

□ хто назве більше слів, які починаються першим звуком слова сом (собака, сова, стілець);

□ хто назве більше слів, які починаються з третього звука слова сонце (ніс, нога, новина)?

 

17. Гра «Сходинки»

Мета: формувати вміння складати слова з певною кількістю звуків, розвивати увагу, пам'ять.

 

Обладнання: каса букв, набірне полотно або зошит та олівець (для кожної дитини).

 

Хід гри: логопед пропонує дітям «побудувати» сходинки:

 

1 варіант — педагог пише на дошці букву, а діти мають написати або викласти, користуючись касою букв, якнайбільше слів, що починаються з цієї букви. Кожне наступне слово має бути на одну букву (звук) довше, ніж попереднє.

 

2 варіант — діти називають слова, які починаються певною буквою, а логоцед пише на дошці або викладає їх на набірному полотні. Кожне наступне слово має бути на одну букву (звук) довше, ніж попереднє.

 

Наприклад: м — ми (мак, міст, масло, молоко, магазин, мандарин, мікроскоп, математика).

 

 


1
2
3