Проблема охорони дитинства у світі та в Україні

«Счастье всего мира не стоит одной слезы на щеке невинного ребёнка»

Ф. Достоевский

У сучасного людства є тяжкий гріх — це обездолені діти. Про це багато пишуть та говорять, дехто намагається їм допомагати. Але кількість дітей, які потрапили в біду не зменшується, а навпаки, збільшується. І сьогодні діти всього світу потребують захисту.

— 250 млн. дітей у світі існують лише за рахунок важкої праці, крадіжок.

— 30 млн. дітей від 6 до 11 років не мають можливості відвідувати школу.

— Щороку від хвороб вмирає до 5 млн. дітей, з них 3,5 млн. — від хвороб, які можна вилікувати.

— У багатьох державах з низьким рівнем життя до 200 млн. дітей живуть в умовах абсолютної убогості; тільки в Росії до 2 млн. дітей — безпритульні, що відповідає рівню 1918 року; дитяча смертність у Росії в 3 рази вища, ніж у Європі.

— 25% дітей з нервово-психічними захворюваннями.

— Поширилось використання дітей, від яких відмовилися батьки, для трансплантації органів.

У США щоденно 300 маленьких дітей починає палити.

— З'явились нові типи дітей — вуличні «бізнесмени».

— Щоденно в Україні підлітки скоюють 104 правопорушення, серед яких вбивства, пограбування, насилля, побої,

— 3/4 неповнолітніх дітей в нашій державі — діти з різними хронічними захворюваннями.

Висновок. Проблема дитинства є найбільш вагомою для світового співтовариства, бо діти — це майбутнє світу.

Міністерством освіти та науки України (Академією педагогічних наук України) розроблено програму «Сприяння просвітницькій роботі «Рівний — рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя».

Методика освіти «Рівний — рівному» складається з наступних блоків:

— Твоє життя - твій вибір.

— Прояви турботу та обачливість.

— Спілкуємося та діємо.

— Знаємо та реалізуємо свої права.

Метод «Рівний — рівному» — це надання та поширення достовірної соціальної значимої інформації через довірче спілкування на рівних, в рамках неформальної роботи (спонтанне спілкування з підлітками).

Освітня програма «Рівний — рівному» за головну мету має поширення знань про здоровий спосіб життя серед підлітків, допомагає їм усвідомити необхідність здорового способу життя, сформувати відповідне ставлення до власного здоров'я.

ЗАОХОЧЕННЯ I ПОКАРАННЯ

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКIВ

Заохочення і покарання – який метод ефективніше і що вибрати? Але не можна виключати, ні те, ні інше – це лише дві сторони однієї медалі, яка називається «успішне виховання». І щоб ця медаль виявилася золотою, необхідно дотримуватися певного балансу між цими способами впливу на поведінку дитини.

ПОКАРАННЯ

Зовсім без покарань обійтися не можна, якщо звичайно ви не хочете виростити маніпулятора. Щоб покарання пішло дитині на користь і не завдало їй шкоди, потрібно всього лише дотримуватися кількох рекомендацій:

1. Безумовно, покарання не повинно шкодити не тільки фізичному здоров’ю вашого малюка, але і психічному.

2. Ніколи і ні за яких обставин не карайте дитину «для профілактики», якщо сумніваєтеся, краще не карайте. У дитини має бути розуміння, що тільки за певний тип поведінки послідує покарання.

3. Покарання повинно бути одне і зрозуміле для дитини. Немає сенсу ставити малюка в кут, він все одно не зрозуміє навіщо його поставили в кут, а ось страх і підвищену тривожність він цілком може придбати.

4. Якщо ви вирішили покарати дитину, то робіть це відразу. Ніяких відстрочок.

5. Розмовляйте з дитиною щодо її провини, про ваші почуття щодо її вчинку, вона повинна розуміти, що ваш смуток гірше будь-якого покарання. Запитайте про її емоції, відчуттях щодо покарання.

6. Якщо ви покарали дитину, і вона зрозуміла причини і наслідки такої поведінки, то не варто надалі нагадувати дитині про це і тим більше обговорювати з іншими дорослими в її присутності. Пам’ятайте, що у вашого малюка теж є самолюбство.

7. Не карайте дитину працею, інакше ви ризикуєте виростити ледаря.

8. І найголовніше, не карайте дитину:

• За те, що вона чимось не влаштовує дорослих: холерика за те, що він непосидючий і впертий, сангвініка — за рухливість, флегматика — за повільність, неврівноваженого — за плаксивість.

• Коли вона хворіє.

• Перед сном і відразу після сну.

• Під час їжі.

• Безпосередньо після психічної або фізичної травми.

• Коли дитина щосили намагається щось зробити, але в неї не виходить.

• Якщо вона зазнала невдачі (вона й без того засмучена, присоромлена, пригнічена). Тут краще підтримати її.

• За необережність, а вчать обережності, роблячи висновки з прорахунків дитини; за повільність, незібраність (за цим може бути приховане занурення в себе або фантазування); за забруднений і порваний одяг, а вдягають відповідно до обставин; за прорахунки самих батьків тощо.

• На людях (в автобусі, на вулиці), адже це ще й публічне приниження.

• При молодшій дитині, оскільки підривається авторитет старшої, а якщо є ревнощі між дітьми, то це може породити озлобленість у старшої дитини, а в молодшої — злорадство, а це погіршить їх взаємини.

• За емоційність, імпульсивність, енергійність. Здатність передбачати наслідки своїх вчинків остаточно формується у дівчат до 18 років, у хлопців — до 20, але навчати цього слід з трьох, а особливо з п’яти років. Карати за вчинки, які дитина не може передбачити, — значить карати за те, що вона дитина.

• Поспішно, не розібравшись: краще пробачити десятьох винних, ніж покарати одного невинного.

Необхідно поєднувати покарання з іншими методами виховання, дотримуючись педагогічного такту та враховуючи вікові та індивідуальні особливості дитини. Реакція батьків на вчинок дитини має бути продуманою, вільною від негативних емоцій. У реакції не повинно бути істеричності. На істеричний крик, жестикуляцію, надлишок емоцій дитина відповідає тим самим. Не повинно бути люті, гніву. Лють призводить до надмірних покарань, а це породжує в батьків муки сумління. Спочатку покарали, а потім шкодують, жаліють. Тепер в очах дитини винні батьки і вона стає в позу ображеної. Не слід погрожувати дитині, краще попередити. Часом погроза сприймається гірше, ніж саме покарання. В погрозі завжди є шантаж, і зрештою дитина також починає шантажувати батьків.

ЗАОХОЧЕННЯ

Заохочення – це один з найбільш успішних методів виховання, якщо ним правильно користуватися. Як не нашкодити дитині заохоченням і як його взагалі використовувати? Для відповіді на це питання, є кілька простих рекомендацій:

1. Хваліть тільки щиро, не слід перебільшувати заслуги дитини. Діти дуже тонко відчувають нещирість і наступного разу можуть вам не повірити.

2. Хвалiть вчинки, дiла, а не якості дитини. Інакше дитина може вирости самозакоханим нарцисом.

3. Не хваліть дитину за природні речі. Якщо дитина сама одягнулася, прибрала іграшки, то в цьому немає нічого незвичайного – це повинно бути нормою, а не видатним випадком.

4. Покупки в якості заохочення теж не кращий варіант, ви самі привчите дитину шукати вигоду у всьому і робити все тільки заради вигоди.

5. Забудьте про шоколадки, цукерки та інші ласощі в якості заохочення. Або ви все ж хочете виростити людину, залежну від їжі? Надалі така дитина, швидше за все, буде свої проблеми «заїдати» чим-небудь смачним.

6. Як покарання, так і заохочення не може бути заздалегідь. Спершу вчинок, а тільки потім ваша реакція. Важливо, щоб дитина старалася заради процесу, а не заради результату.

7. Дайте дитині зрозуміти, що важлива не ціна заохочення, якщо воно матеріальне, а ваша увага, ваша радість і гордість за дитину. Дитина повинна розуміти, що важливіше емоції, а не матеріальні цінності. І найголовніше, любіть і приймайте дитину такою, якою вона є, не намагайтеся її змінити, ні з допомогою заохочення, ні з допомогою покарання, хорошого з цього точно нiчого не вийде!

23 ПОДАРУНКИ ДИТИНІ,

ЯКІ ВОНА ЗБЕРЕЖЕ НА ВСЕ ЖИТТЯ

ПОРАДИ БАТЬКАМ

Шановні батьки! На сьогоднішній день діти просто потопають в достатку іграшок, ігор, розваг. Зараз стільки всього існує для дітей, що їх вже просто нереально чимось здивувати. Але ці 23 подарунка вони точно запам’ятають на все життя! Більше того, вони пронесуть їх з собою через все життя і швидше за все, подарують вже своїм дітям.

1. Віра у їхні сили. Дитині надзвичайно важливо знати, що найрідніша людина у світі в них вірить. Давайте дитині зрозуміти, що ви впевнені в ній, в її уміннях і можливостях. Всього одне ваше слово здатне зробити з малюка успішного генія.

2. Любов у всіх її проявах. Обіймайте, цілуйте, говоріть слова любові завжди, незважаючи ні на що! Навіть якщо вашій дитині вже за 30!

3. Сімейні вечері. Ці хвилини родинного єднання запам’ятовуються дітьми на все життя. Це прекрасна традиція, яка об’єднує, мирить, надихає і утихомирює.

4. Радість. Радійте життю і своїй дитині. Не соромтеся своїх почуттів, смійтеся разом з малюком, дурійте.

5. Міцна і повна сім’я. Намагайтеся зберегти сім’ю і хороші відносини з її членами. Для дитини сім’я – це той фундамент, та опора, яка дає підтримку і допомагає йти по життю.

6. Свій час. Це найцінніший подарунок, особливо для сучасних дітей. Знаходьте час для дитини кожен день! Щоб просто побути з нею, пообійматися, погратися разом, погуляти або просто повалятися на ліжку.

7. Увага. Ще одна річ, якої постійно не вистачає дітям.

8. Доброта. Дитина ще встигне навчитися жорсткості. А ви покажіть їй приклад справжньої доброти і вміння співчувати.

9. Уміння цінувати. Навчіть дитину цінувати те, що у неї є, але завжди прагнути до більшого.

10. Інтерес. Інтерес до світу присутній у кожної дитини. Зберігайте, бережіть його! Постарайтеся не вбити всякими: “Не лізь, не заважай, вистачить говорити, скільки можна питати?”

11. Уміння приймати рішення. Стимулюйте до самостійності, допоможіть приймати наслідки своїх дій, покажіть приклад справжньої сміливості і рішучості.

12. Рамки. Дітям надзвичайно важко жити у вседозволеності і не мати ніяких обмежень. Їм потрібні рамки, які структурують для них цей світ. Тільки не захоплюйтеся заборонами, інакше це загрожує непослухом.

13. Свобода. Пам’ятайте, що заборон має бути мінімум. Давайте дитині можливість вибирати, самостійно приймати рішення, діяти і вчитися на власних помилках.

14. Похвала. Дітям дуже важливо відчувати схвалення їх дій з боку батьків. Це стимулює до вдосконалення.

15. Любов до творчості. Надавайте можливість творити стільки, скільки хочеться. Заохочуйте творчу діяльність, створюйте умови для неї. Самі захоплюйтеся і займайтеся з дитиною. Це дуже важливе вміння в епоху Інтернету та комп’ютерних технологій, яке вчить бачити прекрасне у всьому, радіти життю, знаходити виходи з нестандартних ситуацій.

16. Щедрість. Покажіть на особистому прикладі, що таке щедрість, як ділитися, і навчіть отримувати задоволення від власної щедрості.

17. Духовність. Прищеплюйте дітям усвідомлення наявності душі. Добре, якщо вони навчаться діяти, керуючись потребами не тільки свого тіла, а й душі.

18. Правда. Будьте чесними з дітьми. Таким чином ви навчите їх бути чесними. Крім того, ви продемонструєте їм, що вам можна довіряти, що з вами вони в безпеці.

19. Надія. Надія допоможе у найважчі моменти, підтримає і додасть сил.

20. Любов до пізнання. Любов до знань і хороша оцінка в школі часом не мають абсолютно нічого спільного. Заохочуйте дитину пізнавати світ, захоплюватися, навчіть отримувати задоволення від пізнання світу.

21. Оптимізм. Це те, що допомагає досягати успіхів і міняти цей світ на краще.

22. Посиденьки у вас на колінах. Для дитини це найкраще, найзатишніше місце в світі! 23. Вірність в сім’ї і у відносинах. Бути вірним своєму чоловікові (дружині) – це вчинок нашого розуму, серця і душі. А діти відчувають це дуже тонко.