Комунальний заклад дошкільної освіти (центр розвитку дитини) №392 Дніпровської міської ради

   






Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія

Консультпункт

 

Вплив ЗМІ на свідомість людей

Вплив ЗМІ на свідомість людей мало хто розуміє - повідомлення про катастрофи, трагедії, фільму на цю тематику поглиблюють уявлення людей про суцільне зло і породжують нові трагедії. Інформаційний тиск напруження, бездуховності шляхом негативних деструктивних повідомлень суттєво впливає на думку та поведінку людей. Така інформація діє поступово через генетичні канали, моделює поведінку, досягаючи критичної маси «розморожує» глибинні інстинкти, потяги асоціальної поведінки.

Навіювання (внушаємість) словесним впливом діє на кожного. Якщо більша частина населення очікує економічних труднощів, катастроф, це дійсно призведе до депрессії. Ось чому прогнози про інфляції, хвороби, безробіття часто справджуються, налаштування на бідність – прямий шлях до зубожіння.

Один пікантний факт нещодавно дослідили вчені – чоловіки, зловживаючи ТВ втрачають чоловічі гормони, отже ТВ – справжній вбивця кохання й нащадків.

Пам'ятайте, в слові велика сила, вся мудрість та досвід в заповідях :

Що посієш – те й пожнеш.

Не суди – не судимим будеш.

Полюби ближнього як самого себе.

За всяке «праздне» слово людина відповість.

Якщо відчуєте в себе чи інших зловживання слів з негативним змістом, заміняйте їх : бо вислови – «Я не можу, це неможливо, я втомилась, суцільні неприємності, жахливе самопочуття» – негативно впливають на свідомість і підсвідомість, незалежно від ступені серйозності вимовляння слів, притягують неприємності, хвороби.

Почувши історію з негативним змістом, не розповідайте її іншим, не доповнюйте драматизмом, а викресліть, забудьте про неї. А от оптимістичною новиною поділіться з усіма.

Вживаючи бездумно «але» порушуються всі збудовані комунікації :
«все це правда, але…» свідчить, що ця правда нікому не потрібна, ставиться під сумнів все сказане раніше (краще говорити «і» ). Сумніви – головний ворог впевненості.

Особливості перегляду телевізора

  1. Діти можуть дивитися ТВ не більше 1,5 години на день, з перервами
  2. Слідкувати за такими вимогами
  3. Дивитися тільки сидячи
  4. Відстань від екрана не менше 3-х метрів
  5. Тип ТВ (плаский, плазмовий) на дозволений час не впливає

Режим роботи з комп’ютером

  1. Працювати не більше 30 хв. на день з перервами
  2. Слідкувати за яскравістю екрана, освітленням робочого місця.

 

  Вплив інформаційного простору на особистість дитини

 

   Відомо, що провідні особистісні риси формуються протягом перших п’яти років. Микола Амосов в своїх педагогічних роздумах «Здоров’я і щастя дитини» наводить спосіб визначення рівня свідомості, моральної вихованості малюка за визнанням ним типу авторитету:

  1. Якщо сприймає силу як єдиний можливий авторитет, то рівень, на жаль, найнищий – примітивний, тваринний
  2. Найвища стадія – визнання авторитету інтелекту, духовності, це здатність цінувати найвищі цінності – доброту, людяність, щирість.

Замислимось, які особистісні цінності переважають сьогодні? Які чинники впливають? Який інформаційний простір навколо нас та - особливо - наших дітей:

Попри заборону до 22 год., ефірний час заповнений бойовиками зі сценами кровопролиття, бійок, насилля, улюблені кіногерої (Шварценеггер, Сталлоне, Ван Дам) – костоломи, жорстокість стає стереотипом нашого часу, а скромність - пороком

Цікавою розвагою - навіть дитячою! - стали фільми жахів, де за «героїв» огидні монстри...

Сіємось над грубими кінокомедіями, де треба веселитися, коли людина падає, страждає, потрапляючи у прикрі ситуації...

А ще секс – фактично порнографія 24 години на добу за склом...

Цікава інформаційна тематика дитячих мультфільмів – безглуздо бігати один за одним, бити по голові молотком і праскою, а герої просто вражають потворними квадратними обличчями, пустим, бездумним виразом очей, позбівлені будь-якої особистості...

Існують же високохудожні дитячі фільми, добрі, веселі мультфільми, то хто і чому ж нашім дітям пропонує найгірше?

Нині фактично немає дитячої мелодійної пісні, сучасної тематики, яку б діти могли співати без музичного супроводу, народні їм не відомі, бо не звучать в ефірі (не формат), за опитуваннями - діти з 3-х річного віку повторюють репертуар «попсових, шансонних зірок» - той, що запам’ятали з відео кліпів про повій, зеків, злодіїв, наркоманів.

Аналізуючи історію: греки досконало вивчили вплив музики на формування дитячої особистості, людського характеру і плекали естета, тонку, чутливу натуру, а спартанці ж, аби культивувати в серцях хлопчиків жорстокість, обмежували музичне виховання монотонними військовими маршами, у муз. Інструментів кифар мінімальна кількість струн, для примітивності, грубості.

У 80-тих роках ХХ ст. фізіологи визнали, що інформаційний вплив поп- і рок-ритмів на здоров’я шкідливий, порушується обмін речовий, підвищується тиск, збивається серцевий ритм, виснажується нервова система, і жодних висновків – «кислотні» й «металеві» ритми заполонили ефір, народна та класична музика штучно витіснені

Чи правомірне виправдання? – Народ осучаснився! Відомо ж, у цивілізованих країнах телебачення транслює 100-годинні цикли концертів і лекцій про класичну музику, а нас примусово заганяють на «дно» світової культури.

Хто поставить під сумнів освітнє значення книги? Та попри здоровий глузд, держава не забезпечує своїх дітей - маленьких громадян - гарними, цікавими дитячими книжками. Книжкові розкладки заповнені страшилками, дитячими детективами, непотрібом-коміксами. Це низького ґатунку модні одноденки, так з дитинства формується читацька невибагливість.

А "дитячі" іграшки – озброєні роботи, монстри, розлючені динозаври, усміхнені скелети, дивлячись на м’які іграшки, сумніваєшься, це пес чи ведмедик, це заздалегідь запрограмовує сюжет і характер ігор, особливо беззахисні діти - в суцільному негативному негативному полі, яка ціні нерозбірливого оточення – за рік у Києві до кримінальної відповідальності притягнуто 1300 неповнолітніх.

Є, звичайно, і добрі, корисні дитячі розвивальні ігри, фільмі, книги, але вони губляться в навалі потворної, неякісної продукції.

Від народження діти не володіють здатністю критично мислити, це формується тривалий період, з досвідом, з формуванням особистості. Все, що оточує сприймається як норма!

60% дітей не боїться ні власної, ні чужої смерті, вважають «розбори» звичною нормою життя , як і бійку, виявляють епізодичні напади жорстокості

Вихід – максимум критичності при доборі книг, фільмів, іграшок, створення позитивногоінформаційного мікропростору дитини - класична дитяча література, естетичні, розвивальні ігри, бесіди до і після перегляду фільмів, порівняльний аналіз якісних і низькопробних передач, розглядання репродукцій картин, відвідування музеїв, виставок, без примусу – більше шкоди, ніж користі

 Згадати про етнотрадиції українців (натур. матеріали, сюжети ігор, казки із уст в уста, багатопоколінні сім’ї, допомога по господарству, шанування свят, віри).

Пам’ятати, попри негаразди про духовність, про те, що аморальність у поєдннні з технічним прогресом здатна призвести до занепаду навіть найсильнішу, найрозвиненішу країну.

     Харчування вдома

     Залучення батьків до організації раціонального харчування дитини вдома має велике значення. Це допоможе їм в домашніх умовах розумно доповнити харчування дитини, щоб воно повністю було збалансоване та відповідало потребам дитячого організму. Слід уникати надмірного вживання жиру та солодощів, а саме цими продуктами батьки намагаються доповнити домашнє харчування дитини. Недостатня ж кількість в раціоні овочів, порушення технології приготування їжі заважає дитині отримати необхідну кількість вітамінів і мінеральних солей. В домашніх умовах це, насамперед, приготування їжі про запас – на два-три дні. Довгострокове зберігання їжі губить вітамін С і решту інгредієнтів. Якою має бути домашня вечеря? Щоб вирішити, що саме запропонувати дитині на вечерю, необхідно кожного дня переглядати меню і відповідно доповнювати вечерю дитини продуктами, багатими на білки тваринного походження, молоком, коров'ячим сиром, яйцями, рибою, солоним сиром, якщо вони були відсутні в меню дитсадка. Батькам треба турбуватись, аби на вечерю дитині готували страви з коров'ячого сиру та страви з нього. З м'якого сиру можна робити сирники, ліниві вареники, налисники. До них додають фруктовий кісіль або молоко. Дуже корисно вживати на ніч мед. Мед з молоком, кисломолочними продуктами допомагає підвищенню гемоглобіну. Необхідно привчати дітей пити кефір і молоко з хлібом. Це збагачує амінокислотний склад їжі. Якщо в дитячому садку якогось дня не давали яйце, його можна дати на вечерю з кисломолочним продуктом. Яйце також добре давати з картоплею, зеленим горошком, вінегретом. Можна також зробити омлет з картопляним пюре і салатом із капусти, огірка та зеленої цибулі. До домашньої вечері обов'язково треба включати фрукти, овочі та соки, щоб доповнити харчування вдень. Це може бути моркв'яний і томатний соки, а після вечері – солодкі соки – виноградний, сливовий, яблучний. Морква – овоч, багатий на каротин, який в організмі перетворюється на вітамін А. Моркву дають не тільки у вигляді соку. Можна зробити салат із моркви та яблука. Моркву разом із яблуком натирають на крупній тертушці, додають масло або сметану з цукром. Можна приготувати котлети або пудинг. Вдома з овочів можна приготувати такі страви: кабачки, фаршировані овочами, голубці овочеві, солодкий перець, фарширований овочами. Із солодких страв також можна готувати фруктові супи. Скласти меню можна з капустяної запіканки та відвареного м'яса, з картоплі з відвареним м'ясом. На вечерю можна готувати капустяні та моркв'яні котлети зі сметаною, шніцель з капустою, оладки з кабачків зі сметаною, також оладки з гарбуза, овочеву запіканку по-українськи, запіканку з капусти та овочів. Можна затушкувати овочі в молоці, зокрема моркву, картоплю. У вихідні дні можна готувати страви з крупів з овочами та фруктами. Приміром, котлети перлові (геркулесові з родзинками), локшину з фруктами. З борошна готують сочники з морквою.
 

 

Харчування в дитячому садку

     Дитина прийшла в дитячий садок і в неї починається період адаптації. Цей період супроводжується психічними труднощами, пов'язаними з переходом від домашнього режиму в мікроклімат дитячого колективу. Чим менша дитина, тим складніше вона переносить цей період. Період адаптації до дитячого закладу продовжується від трьох тижнів до двох-трьох місяців і часто супроводжується різними порушеннями в стані здоров'я. В цей період у дітей раннього віку може знизитись апетит, порушитись сон, можуть виникати неврозоподібні реакції (загальмованість або навпаки, блювання та ін.). Доволі часто в період адаптації у дітей значно знижується вага тіла. Батьків ми знайомимо з режимом дня, особливостями харчування в закладі. Рекомендуємо їм докласти зусиль, аби режим харчування та склад раціону дитини бува наближений до умов в дитячому колективі. Дитині не потрібно пропонувати незвичайні для неї страви. Якщо дитина не вміє або не хоче їсти самостійно, вихователь або його помічник в перші дні догодовують її.

 

Харчування дітей раннього віку при алергії

     В дошкільних закладах часто доводиться зустрічатись з дітьми, які не переносять окремих харчових продуктів. Харчова алергія у дітей виникає у вигляді різних шкіряних виявів або кишкового розладу, а також підвищеної схильності до респіраторних захворювань. Основним методом лікування алергічних реакцій є дієтотерапія. Цей метод базується на вилучені з ріціону дитини продуктів, які викликають прояв алергії. Найчастіше прояви алергії у дітей викликають: шоколад, какао, кава, полуниці, малина, апельсини, мандарини. Рідше – морква, яйце, риба. У деяких може бути підвищена чутливість до коров'ячого молока та молочних продуктів.
   За цим слідкує лікар, а за його відсутності – медсестра. Вони дають вказівку персоналу дитячих  груп, які продукти не переносить та або інша дитина. Для цього медсестра веде спеціальний журнал дієтичного харчування, де реєструються діти (вік, діагноз і надані дієти). Страви з риби, м'яса готують на пару (парові котлети, тефтелі), а також готують порціонні відварену рибу. Якщо в страву йде томат, то для дієтичних страв він вилучається. 
 

Рекомендації для батьків щодо прилучення дітей раннього та молодшого дошкільного віку до читання

 
     Більшість фахівців сходяться в думці, що вчити дитину читати ліпше тоді, коли вона буде готовою до цього. А от почати виховувати у малюка любов до читання можна і потрібно з наймолодшого віку. Пропонуємо вашій увазі деякі способи прилучення дітей до читання.
• Насамперед, правильно вибирайте книжки для вашої дитини. У книжці мають бути, яскраві, чіткі, реалістичні і веселі картинки, а текст — короткий і простий. Більшість малюків люблять вірші, адже ритм віршованого мовлення заворожує їх, навіть якщо вони ще не розуміють зміст. Але вже після року можна починати читати дитині короткі казки й оповідання.
•  Найкращим варіантом для дітей раннього віку є картонні книжки, бажано досить великого розміру, надійно зшиті. Такі книжки можна сміливо довірити малюку, не боячись, що він їх швидко розірве. Картонні книжки малюк може «читати» самостійно.
•  Будьте наполегливими і терплячими. Наші діти — непосиди. Тому попервах, коли ви почнете читати своїй дитині книжку, будьте готовими до того, що вона швидко стомиться слухати і намагатиметься переключитися на іншу діяльність. Але ваша наполегливість, а також терпіння принесуть позитивні результати. Зробіть читання обов'язковим пунктом у розпорядку дня вашої дитини. Найкраще відвести для читання час після купання перед сном. Навіть якщо ви прочитаєте малюку всього кілька сторінок, а він у цей час відволікатиметься або цікавитиметься чимось іншим, то однаково читання перетвориться у дбайливо дотримуваний ритуал. Цей ритуал слід продовжувати і після того, як дитина підросте і навчиться читати самостійно. Не змушуйте малюка приділяти увагу твору, який ви йому читаєте, інакше читання із задоволення перетвориться на нудний обов'язок, а згодом і зовсім може викликати відразу.
Зацікавлюйте дитину. Ви найкраще знаєте, що цікавить вашого малюка. Саме тому зовсім не обов'язково читати все так, як написано у книжці. Виявляйте трохи фантазії, щоб зацікавити дитину. Зробіть так, щоб вона слухала вас із задоволенням. Допускається все:
-  скорочувати довгі фрази;
-  міняти складні слова на прості;
-  змінювати сюжет;
- переключати увагу дитини на картинки, якщо дитина втратила інтерес до твору. Скажімо: «Подивися, яка велика собачка. Вона говорить: «гав-гав». А ось дівчинка з м'ячиком грається...»
    Залучайте дитину до процесу читання. Уже на ранніх стадіях дитина може проявляти активність — знаходити на ілюстраціях персонажів і різні предмети. Завдання дорослих — ставити дитині запитання, скажімо: «Де дівчинка?», «Де хатинка?». Потім малюк може вставляти пропущені вами «ненароком» слова у добре знайомих йому віршах і казках. Перед читанням нової книжки зверніть увагу вашої дитини на персонажів і предмети, з якими малюк ще не зустрічався. Перед повторним читанням попросіть, щоб дитина показала вам їх на ілюстраціях. Якщо вона не запам'ятала, знову повторіть, поясніть, хто це або що це. Зі старшими дітьми, які вже вміють добре розмовляти, можна обговорити сюжет, запитати їх про те, що може статися з героями далі.
    Діти дуже люблять книжки-сюрпризи. Вони здатні дуже зацікавити малюка, проте швидко псуються — рвуться. Саме тому читати їх ліпше з мамою чи татком. Відкидні клапани, рельєфні зображення, додаткові фігурки спонукають малюка до активної участі у процесі читання. Не розтягуйте сюжет. Будьте чіткими і лаконічними. Діти не здатні довгий час концентрувати свою увагу, вони швидко стомлюються і починають відволікатися. Тому варто надати перевагу коротким текстам і нетривалому читанню. Щойно ви помітите, що дитина втратила інтерес, варто негайно перервати процес читання.Читайте виразно. Монотонне читання не здатне зацікавити нікого. Воно змусить нудьгувати навіть дорослу людину. Дитина ж живе емоціями, тому і читати для неї слід емоційно, виразно, змінюючи інтонацію, вимовляючи фрази різними голосами. Якщо говорить мишка — пищіть, якщо кіт — мурчіть, якщо дід — промовляйте басом. Це не лише зробить читання для малюка цікавим, а й допоможе йому ліпше зрозуміти сюжет. Малюки люблять, коли їм читають вже знайомі твори, і можуть із задоволенням слухати ту саму казку незліченну кількість разів. І не дивуйтеся, якщо незабаром ваша дитина дослівно повторить той або той текст, особливо це стосується невеличких віршів.
    Під час читання створіть затишну обстановку. Облюбуйте зручне крісло або виділіть будь-яке інше місце для читання. Досвід свідчить, що діти, які слухали читання книжок, зручно влаштувавшись на колінах у мами, тата, бабусі чи дідуся, надалі і самі люблять читати. Будьте для дитини гарним прикладом. Важко домогтися від дитини любові до читання, якщо самі ви ніколи не берете книжки до рук. Адже для дітей поведінка батьків є прикладом для наслідування. Добре, якщо дитина бачитиме, що ви самі із задоволенням читаєте. Добре, якщо у домашній бібліотеці є «мамині» і «таткові» книжки. 
 
 

1
2
3
4